Інструктор з фізичної культури:

Андрієнко Тетяна Олексіївна

спеціаліст вищої категорії

cтаж роботи 38 років

Обмін інформацією між батьками та педагогами про фізичний розвиток дитини

Ми завжди прагнемо мати позитивні результати в нашій роботі. Як би не складалися обставини, як би сутужно не було, хочемо, щоб наші діти були веселі, стрункі, загартовані. Що може бути кращого? Однак, як би вихователі і інструктор з фізичної культури дитячого закладу не намагалися зробити своїх улюбленців саме такими, без підтримки сімей не обійтися.

Розмови про те, як зробити батьків спільниками дошкільного закладу, ведуться давно. Перелік заходів відомий-збори, "круглі столи", спільні свята та розваги.

Але за тим часто забуваємо, що вирішальне значення має щоденний обмін інформацією. В кожній групі є "Батьківський куточок", де вміщено рекомендації, застереження, кількісні та якісні показники. Все це, безумовно, потрібно. Але є чимало мам, а тим паче тат, які в перші місяці відвідин дитиною дошкільного закладу уважно переглядали всі оголошення, але з часом втратили до них інтерес. Це пояснюється дуже просто: кожна родина хоче прочитати, почути власне про свою дитину, а не про дошкільнят узагалі. Багато хто послуговуються принципом: я і сама розумна (розумний), журнали та книжки читаю, все про виховання знаю, а від педагогів вимагаю не теоретичних міркувань, а конкретних результатів щодо моєї улюбленої донечки (синочка).

Зрештою, батьки замовники наших педагогічних послуг і мають право бути вимогливими.

Отож їм щодня даємо інформацію:

•       про динаміку вдосконалення фізичних умінь та навичок дитини;

•       про то, як почувалося маля в групі протягом режимних моментів дня, як поводилося на заняттях з фізкультури (активно, жваво чи почувалося млявим) і про які зміни у стані здоров’я це може свідчити;

•       про те, чим цікавилася дитина, що їй більше подобалося, що було по силі, а що - не дуже.

Звісно, що виконувати це правило краще не у формі сухих рапортів» а в лаконічних, але відвертих індивідуальних бесідах. Коли контакт буде налагоджено, можна і до батьків висувати певні інформаційні вимоги. А саме, просимо їх повідомляти:

•       як почувалася дитина ввечері після відвідин дитячого садка та вранці після пробудження;

•       про що вона згадувала з радістю (наприклад, рухливі ігри, новий комплекс вправ), а про що розповідала із сумом (припустимо, свою маленьку невдачу під час розучування стрибків у довжину);

•       який мала апетит удома, чи не була втомлена;

•       про свої побажання щодо участі дитини в спортивних розвагах тощо.

Виробляємо принцип диференційованого підходу до кожної дитини з орієнтуванням на стан її здоров’я.

Хто з батьків не хоче бачити свого малюка здоровим, бадьорим, гарним? Всі хочуть! Але намагаємось тактовно запевнити кожну сім’ю, що ці якості не розвиваються без уваги та допомоги дорослих. Фізичне виховання повинно міцно увійти в життя кожної родини. І от що найпарадоксальніше: всі прочули, всі про це знають, але не всі воліють докладати власних зусиль.

Педагоги, соціологи та психологи констатують той факт, що перед утворенням сім’ї більша частина молоді займалася спортом чи туризмом, а з появою дитини забула про свої захоплення. Дійсно, багатьом молодим мамам доводиться ставити на ноги малюка, а водночас вчитися чи працювати. У тат, якщо вони мають себе за годувальників, клопотів також не бракує. Але коли дитина досягає 3-4 років і йде у дитячий садок, дуже малий відсоток батьків повертається не те, що до занять спортом, а й до любительських тренувань. Пасивність автоматично передається дитині. Чиє нате протидія?

Є! Кому як не педагогам дитячого садка підказувати батьками нескладний і разом корисний комплекс ранкової гімнастики. І вихідні дні, якщо не звикати вилежуватися у ліжку, на неї завжди знайдеться час. Напередодні спільної з батьками фізкультурної розваги, спортивного свята підказуємо, у яких саме руках треба потренуватися з дитиною. Запрошуємо батьків до спортивних секцій, які в нас працюють: "гімнастика", "Сучасні та народні танці", "Загальна фізична підготовка" й даємо "домашні завдання" для вдосконалення спритності, розвитку гнучкості дитини. Звісно, при цьому регулярно обмінюємося інформацією: що вдається краще, що - важче і що зробити, аби подолати труднощі.

Будь-який мамі (і для постави, і для душі) буде корисно потанцювати з донькою. Таткові, безумовно, цікаво пограти з сином у футбол. Важливо, щоб між педагогом і батьками, панувала взаємодовіра і взаємоповага

Що це дає дітям? Упевненість у подвійній підтримці - з боку вихователів і з боку батьків. Бажання вдосконалювати себе і дбати про власне здоров’я так, як показують своїм прикладом дорослі. Поступове вдосконалення фізичних якостей і можливостей, усвідомлення своїх маленьких перемог і радість від того.

Що це дає батькам? Взаєморозуміння з педагогами дитсадка Зближення в інтересах з дітьми. Відчуття підвищення власного авторитету? Можливість організувати активний відпочинок разом з дітьми. Стимул до самовдосконалення і дотримання здорового способу життя.

Що де дає колективові педагогів? Визначення їхнього професіоналізму, повагу. Відчуття спільності з родинами, можливість обмінятися досвідом щодо виховання кожної конкретної дитини. Позитивний імідж садка, отже його рекламу.

Що це дає суспільству? Здорову, соціально-активну, дружну сім’ю