Часто викликає невдоволення люблячих батьків, бабусь, дідусів і вихователів те, що діти обожнюють калюжі, струмки, пісок, бруд, гарні камінчики й глиняні «болота». Вони притягають їх, як магніт. Пускання трісок по струмках, вимірювання глибини калюж новими гумовими чобітками, топтання в глинистій багнюці, що нерідко завершується втратою чобота — улюблені весняні забави дітей, і одвічний головний біль їхніх батьків. Самі малюки, щойно навчившись ходити, намагаються не відстати від своїх старших товаришів: їм подобається забратися в найглибшу калюжу, торкнутися в ній віддзеркалення хмарини, а то й вмоститися серед грязі й води.
Чи варто сваритися?
“Хоч на вулицю не випускай!”— сваряться мами, у черговий раз перевзуваючи дитину, яка повернулася додому з мокрими ногами. Мам можна зрозуміти, адже прання під час весняного бездоріжжя збільшується в декілька разів, брудні сліди й пісок усе одно виповзають на середину щойно вимитої підлоги у вітальні, а промочені ноги нерідко спричиняють черговий нежить.
Психологи, які працюють із дітьми, пишуть, що малята, яких постійно обсмикують і все забороняють, вирос¬тають замкненими, недовірливими, напруженими, несамостійними. Зовнішній світ видасться їм ворожим і небезпечним. А основу цього відчуття закладаємо своїми заборонами: «Не займай!», «Не ходи!», «Це грязюка!»... Що ж робити?
Як же бути з калюжами, брудом і весняними струмками? Усе просто! Водовідштовхувальні тканин - й просочення від вологи винайдені давно, і в магазинах цілком можна знайти дитячі штанці-«непромокайки" і дощовики різних фасонів, кольорів і виробників. Вони одягаються поверх одягу й захищають від дощу, калюж і бруду. Дитина може навіть сісти в бруд — одяг не постраждає. Вони легко перуться й швидко сохнуть.
Єдиний, напевно, мінус — ці тканини практично не пропускають повітря, тому не варто гуляти в них тривалий час, дитина може спітніти. Але довго — і не варто! Годину -п і втори прогулянки вони цілком витримають, а сам факт того, що ці забави не заборонені, незабаром дещо зменшить до них інтерес малят, та й весна не така вже довга. Калюжі висохнуть, заростуть травою, з'являться нові ігри. А непромокайку можна буде надягти, якщо хочеться прогулятися лісом або парком після дощу, а то й побігати під веселою зливою.
Пускаємо кораблики
Уже наприкінці березня на вулиці з'являється безліч калюж і струмочків. Пісок у пісочниці ще не розмерзся, зате води й грязюки вдосталь. Чому б нам це не використовувати?
Пускатимемо кораблики в калюжах. Це заняття цікаве всім! Навіть батьки із задоволенням долучаться до процесу.
Можна купити кораблики в магазині. Там ви знайдете все, що завгодно: від радіокерованих яхт до найпростіших човників. Малятам 2-6 років не потрібні складні конструкції. Тримайте це чудо техніки для дітей більш старшого віку.
Важкі, заводні й великогабаритні судна підходять для глибоких калюж. Для маленьких струмочків і калюж найкраще використовувати легкі пластмасові човники невеликого розміру. Удома у ванній проведіть випробування свого плавального засобу.
А можна зробити човника самостійно. Наприклад, змайструвати його з паперу, шкаралупок волоського горіха, легкої пластикової коробочки.
Отже, наша флотилія готова. Можна влаштувати змагання. Підпишіть кожний кораблик ім'ям дитини, й нехай діти одночасно запускають свої кораблі від домовленого місця. Чий корабель приплив найпершим до фінішу, той і переміг!
Змагання завершено. Настав час вигадувати різні пригодницькі історії про подорож корабля в далекі країни, про нові географічні відкриття. Наприклад, сьогодні ми вирушаємо в Південну Америку, завтра — в Австралію, а післязавтра — узагалі вирушаємо у велику кругосвітню подорож.
Навесні знову знадобляться великі совки з довгою ручкою й лопати. Із цими зручними інструментами в непромокальному одязі й взутті дитина зможе на власному досвіді досліджувати й пізнавати фізичні явища. Наприклад, спостерігати різні стани води: сніг, лід. Із двох сусідніх калюж можна зробити справжні сполучені канали, коли тала вода перетікає з однієї калюжі в іншу.
Вивчення напрямку плинів, керування водяними потоками за допомогою лопатки, будівництво гребель із поталого снігу й бруду — усе це можна робити навесні на прогулянці.
Весняний вітерець весело розкручує яскраві вертушки. Такі іграшки на паличці знадобляться для малят 2-5 років. А для дітей від 6 років підійдуть повітряні змії, що продаються як у готовому виді, так і у вигляді набору для самостійного виготовлення. З кінця весни й до самої пізньої осені потрібні кольорові крейди й мильні бульки. Для найменших у магазині продаються товсті крейди, призначені спеціально для асфальту, зручно впаковані у відеречко із кришкою. Добре, якщо вони мають насичені, але не отруйні кольори.
Разом із дітьми складайте сюжети для малювання. Наприклад, сьогодні ми проводимо конкурс на кращу обгортку для цукерки. Завтра всі малюнки будуть присвячені улюбленим тваринам, а післязавтра ми влаштуємо справжню виставку автомобілів, і кожна дитина намалює свій автомобіль.
Крейдою можна малювати потрібні для рольової гри будівлі (будиночок, магазин, вулицю, лікарню та ін.), а також організовувати ігри із правилами (наприклад «класики»). Цікавим заняттям може виявитися створення спільної картини, де необхідним є вміння домовлятися.
Мильні бульки цікаві дітям різного віку. Дитина 2-х років може спостерігати за барвистими пузирями й долоньками ловити пузирі, які надула мама або старший брат. Дитина 5-ти років може самостійно, не проливаючи, тримати флакон і видувати безліч пузирів різного розміру. З мильними бульками можна гратися в цікаві ігри: ловити їх у рукавицях (так пузирі не будуть лопатитися), передавати їхнім одне одному, змагатися в надуванні найбільшого пузиря. Мильні бульки можна зробити самим. Змішайте воду й рідину для миття посуду, додайте трохи капель гліцерину. Якщо у вас немає спеціальної палички для мильних бульок, візьміть соломинку, умочіть її в розчин і подуйте в отвір.
