Вартість харчування дітей у ДНЗ з лютого 2015 року становить:

– з 9-10,5-12-годинним перебуванням – 13,00 грн. (з розрахунку: 5,20 грн. – бюджетні кошти та 7,80 грн. – батьківська плата);

Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02.2015 року №23 «Про організацію харчування учнів та вихованців навчальних закладів системи освіти м.Харкова у 2015 році»

Визначено ряд пільгових категорій з оплати за харчування в дошкільних навчальних закладах. 

Оплата за харчування дітей пільгового контингенту здійснюється відповідно до  чинного законодавства.
 

 
ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ ХАРЧУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ:                                                                                                                              
 

ЗАКOН УКРАЇНИ ''Про дошкільну освіту'' 

ЗАКOН УКРАЇНИ ''Про дитяче харчування'' 

ЗАКOН УКРАЇНИ ''Про безпечність та якість харчових продуктів'' 

Постанова КМУ від 12.03.1992 №305 ''Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад'' 

Постанова КМУ від 21.05.1992 №258 ''Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' 

Постанова КМУ від 22.04.2004 №1591 ''Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах'' 

Постанова КМУ від 27.12.2001 №1752 ''Про норми харчування у протитуберкульозних закладах для осіб, хворих на туберкульоз, та малолітніх і неповнолітніх осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу'' 

Постанова КМУ від 22.06.2005 №507 ''Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 р. N 1243'' 

Постанова КМУ від 26.08.2002 №1243 ''Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів'' 

Cпільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 26.02.2013 № 202/165 ''Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах''

Наказ МОН України від 21.11.2002 №667 ''Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах '' 

Наказ МОН України від 25.07.2005 №431 ''Про внесення змін до Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах'' 

Лист МОН України від 21.06.2007 №1/9-394 ''Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах'' 

Спільний наказ МОЗ та МОН України від 01.06.2005 N 242/329 ''Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах''

Спільний наказ МОЗ та МОН України від 17.04.2006 N 298/227 ''Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах''

Спільний наказ МОЗ та МОН України від 15.08.2006 N 620/563 ''Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах ''

Міська Програма ''Дитяче харчування'' на 2012-2015 роки (затверджена рішенням 11 сесії 6 скликання Харківської міської ради Харківської області від 16.11.2011 р. № 495/11) 

Харчування дітей до 7 років

До трьох років харчування дитини вважається перехідним. Тобто дитина поступово призвичаюється до їжі дорослої людини. Чимало батьків намагаються якнайскоріше привчити дитину до загального столу і до тих страв, які їдять самі. Але це неправильно. Травна система дитини готова до перетравлювання дорослої їжі приблизно в сім років.
Олександра Тяжка, завідувачка кафедри педіатрії № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор.

Режиму харчування треба дотримуватися

До трьох років дитина має харчуватися не менше чотирьох разів на день. Якщо вона просить їсти частіше, не забороняйте їй між основними прийомами їжі з'їсти яблучко, печиво або випити соку. Їжа затримується в шлунку не більше 3,5-4 годин. Якщо за цей час дитина нічого не з'їла (печиво, цукерку, сік) і досі не хоче їсти, то батьків це має насторожити. Відсутність апетиту може свідчити про знижену секреторну діяльність шлунка, відхилення в діяльності підшлункової залози, печінки, або дитині не подобається їжа, яку їй зазвичай дають на обід чи вечерю.
Найкраще на сніданок давати молочну кашу: гречану, рисову або вівсяну. Не лінуйтеся приготувати свіжу кашу зранку. Якщо ваш малюк не дуже любить молочні продукти, давайте йому на сніданок овочеве пюре (картопля, морква, бурячок, цибуля, петрушка).
Не змушуйте дитину їсти зранку, якщо вона не хоче. Можна запропонувати їй випити молочко, не концентрований трав'яний чай (з ромашки, звіробою або зелений чай) чи просто переварену водичку. Це за умови, що дитина поснідає в дитячому садочку або вдома трохи пізніше. Інакше треба вмовити дитину з'їсти кашу.
На обід щодня дитина традиційно має їсти першу, другу і третю страви. Іноді вона просить добавку супу чи борщу і мама, заохочуючи до першої страви, насипає їй подвійну порцію. Таким чином, дитина наїлася супу і не може з'їсти другу калорійнішу страву. Тому до 3 років давайте малюку не більше 150-200 мл першої страви. М'ясо краще давати лише в обід з гарніром - картоплею, капустою чи кашею. Бажано, щоб дитина щодня їла м'ясо або рибу, можна чергувати ці продукти через день. Якщо харчова алергія, не давайте їй рибу до 3 років (до цього віку імунна система дитини майже повністю дозріває і захищатиме її від алергійних проявів).
Між обідом і вечерею - полудник. Запропонуйте дитині склянку молока, кефіру або соку з печивом чи булочкою.
Якщо на сніданок була каша, то на вечерю дайте овочеве пюре, і навпаки. Увечері до пюре чи каші можна додати варене яйце, потім можна з'їсти домашній сир з кефіром.

Їжа має бути смачною і гарною

Дитина після року може відмовитися від тієї їжі, яку їй давали у перший рік життя: перетертої, несоленої. Тому не треба змішувати м'ясо з картоплею та морквою в одну масу. Їжа має виглядати апетитно і бути гарно оформленою, трошки підсоленою.
Для дитячого харчування не можна користуватися водою з-під крана, годиться вода "Старий Миргород", "Софія київська", артезіанська тощо.
Також важливо навчити дитину жувати. Ретельно перетертою їжа має бути лише до року. Після року картоплю в супі можна просто пом'яти ложкою, а моркву, буряк та інші овочі для пюре натерти на тертушку. Жувати дитина може вже тоді, коли в неї є верхні та нижні зуби, нехай навіть не всі.
Коли всі разом сідають обідати чи вечеряти, не можна давати дитині її кашу, а дорослим - іншу їжу. Це негативно впливає на її психічний розвиток. Краще погодувати дитину до того, як уся сім'я сяде до столу. Тоді вона буде вже ситою і навіть якщо з'їсть щось смажене чи копчене із загального столу, то дуже мало і це їй не зашкодить.
Ні в якому разі не годуйте дитину, коли вона плаче або в неї поганий настрій. Під час годування треба говорити лише про приємні позитивні речі. Інакше їжа не принесе користі.
Чого не варто їсти дітям

До 6-7 років дітям не рекомендують вживати спеції, приправи, кетчупи тощо.
Не треба їсти смажену та копчену їжу, краще варену або печену. Звичайно, можна дати підсмажену котлету чи картоплю, але лише зрідка. До того ж лише ледь підсмажену, але не до темного кольору.
Не давайте дитині страви з грибів до 7-8 років.
Також у раціон дитини не треба вводити консервовані продукти, якщо вони призначені не для дитячого харчування. Консерви для дитячого харчування стерилізують та пастеризують без застосування консервантів, які шкідливі для дітей. Що пізніше дитина скуштує консервовану їжу, то краще. Консерви - їжа для екстремальних ситуацій: в дорозі, поході тощо.
Не варто давати дитині до 5 років газовані напої. Це може спричинити метеоризм, подразнення шлунково-кишкового тракту.
Цукерки, шоколад та інші солодощі давайте не раніше 3-4 років, але не часто.

Що треба їсти щодня

Молочні продукти. До 3 років діти дуже швидко ростуть, і їм потрібен кальцій, який у великій кількості міститься в молочних продуктах. Тож діти 1-3 років щодня мають вживати не менше 500 мл молока і 50-100 г домашнього сиру. Після 3 років темп росту дещо зменшується, тому сир можна їсти вже через день.
Молочнокислі продукти. Кефір, ряжанка, йогурт мають бути в щоденному раціоні дитини: не менш як 200 мл. Краще купувати йогурти слабкого забарвлення, бо барвник може спричинити алергію. Навіть якісні харчові барвники є алергенами.
Соки. Після року дитині треба давати 100-150 мл соків. Їх уже не треба розводити водою. Пити соки слід не перед їдою, а між прийомами їжі. Якщо немає можливості давати дитині натуральні соки, то можна пити консервовані, призначені для дитячого харчування.
Чай. Можна пити чай з лимоном. Він має бути слабким. Але маленьким дітям бажано не пити чорного чаю.

Улюблена дитяча чашка

Ще одна важлива деталь - посуд. Придбайте для вашого малюка спеціальний гарний посуд з яскравим малюнком, казковими героями. Якщо малюк не любить їсти першу страву чи молочну кашку, ви можете його заохотити. Скажіть дитині: "Коли ти з'їси весь борщик, на дні тарілочки побачиш Червону Шапочку".
Приблизно після 10 місяців діти хочуть самостійно їсти ложкою і пити з чашки. Дозвольте це робити дитині тоді, коли вона сама захоче. Звичайно, вона буде розливати їжу та пиття, тому треба створити відповідні умови під час їди.
Посуд має бути такий, що не б'ється. Адже для малюка розбита улюблена чашка може стати справжньою трагедією.

                        

 

 

Для забезпечення правильного харчування необхідні три умови:
  • наявність в їжі усіх необхідних інгредієнтів;
  • здоровий травний тракт;
  • раціональний режим харчування.

 

Авітаміноз і гіповітаміноз

 

НАКАЗ Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей  у дошкільних навчальних закладах