Рятування постраждалих на воді

Рятування та надання невідкладної першої медичної допомоги постраждалим на воді

Характер надання допомоги потерпілим на воді може бути різним.

Якщо ви добираєтеся до потопаючого вплав, треба максимально вра­ховувати плин води, вітер, відстань до берега та ін. Наближаю­чись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, який вит­ратив сили. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за плечі рятувальника. Якщо ж він не контролює свої дії - поводитися з ним треба жорстко і без­церемонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити по­топаючого, щоб врятувати його і своє життя.

Техніка рятування потопаючого:

- підпливти і підпірнути під нього, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний - за волосся), транспорту­вати до берега;

- якщо потопаючому вдалося схопи­ти вас за руки, ноги або шию - звільніться і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити;

- якщо потопаючий уже занурився у воду, не кидайте спроб знайти йо­го на глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити ще й у тому випадку, якщо той, хто потонув, перебував у воді близько 6 хвилин.

Перша медична допомога:

- оцінити тяжкість стану постраждалого та дору­чити іншому рятувальнику викликати бригаду швидкої медичної допомоги;

- якщо людина при свідомості, то необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, заспо­коїти постраждалого та зігріти (укутати і дати гарячий напій);

- якщо ж врятований не реагує ні на звертання до нього, ні на легкі поплескування по щоках  але наявна пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою та провести вищезгадані заходи;

- знепритомному  необхідно дати вдихнути нашатирний спирт, розстебнути одяг, а для активізації дихання використати ритмічне посмикування за язик;

- для перевірки пульсу на сонних артеріях треба натиснути щитовидний хрящ по черзі з обох боків;

- дослідження пульсу на променевій артерії не потрібне, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу;

- ознаками зу­пинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот;

- у разі відсутності  свідомості, пульсу на сонних ар­теріях, ознак дихання, широкі зіниці але нема трупних плям та задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати дії, спрямовані на усунення причин умирання і на відновлення функцій дихання та кровообігу, тобто необхідно виконати найпростіші реанімаційні методи оживлення організму;

- обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень потрібно провести за 4 -5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі;

Найпростіші реанімаційні методи оживлення організму

Перше - це спробувати частково видалити воду з дихаль­них шляхів. Для цього треба трохи підняти постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова звисали, або "пере­гнути" постраждалого через своє стегно при за­гнутій у коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину.

Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і вимагає багато часу.

Далі діяти треба швидко в такому порядку:

- покласти постраждалого на спину на тверду поверхню,а голову максимально опустити назад;

- однією рукою відкрити йому рота, пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, зробити рух навкруги порожнини рота і звільнити її від піску, мулу, решток їжі, зубних протезів, блювотної маси та слизу - все це потрібно робити швидко, але обережно, щоб не завдавати додаткових травм;

- рукою, заведеною під потилицю, макси­мально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкод­ження цього відділу хребта);

- потрібно знати, що западання язика стає основною перешкодою для доступу повітря в легені, тому голова потерпілого повинна лежати прямо по відношенню до тулуба, нижню щелепу слід витягнути вперед, язик із порожнини рота теж вперед, до зубів;

- утримуючи голову в такому положенні однією рукою, другою стиснути крила носу, щоб запобігти витоку повітря та спрямувати його в органи дихання;

- після цього розпочати штучне дихання методом «рот в рот»  через марлю або тон­ку тканину;

Метод «рот в рот» :

а) набрати повітря у свої легені;

б) щільно охопити відкритий рот пацієнта та зробити пробне вдування повітря в його легені;

в) водночас "краєм ока" контролювати підіймання грудної клітки: якщо воно є – продовжувати;

г) у випадку, якщо грудна клітка не підіймається або піднімається надче­ревна ділянка, повторити все спочатку.

- якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, провести штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот (кількість вдувань - 16 - 20 за хвилину);

- вдихаючи потерпілому повітря, потрібно зробити масаж серця, ритмічно натискуючи на його грудину, щоб змоделювати роботу серця і забезпечити переміщення крові в кількості, достатній для підтримки кровопостачання до життєво важливих органів;

Масаж серця:

а) для зовнішнього масажу серця треба розташуватися з боку від хворого;

б) масаж серця слід робити схрещеними долонями рук, розташувавши їх посередині грудини, в нижній її третині;

в) долоні однієї п’ятірні  руки покласти на передньо - нижню по­верхню грудини, основу другої долоні - впоперек першої, розігнути руки в ліктьових суглобах;

г) таким чином серце стискається поміж грудиною та хребтом і кров виганяється із серця до основних органів, а під час паузи знову заповнює серце ;

д) для масажу серця використовується не тільки сила рук, але і вага тіла: робити ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. При паузах руки від грудини віднімати не слід. Здавлювання грудної клітки проводять з інтервалом в 1 секунду. На одне вдування повітря в рот потерпілого слід зробити п'ять здавлювань грудей;

е) у випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на гру­дину 1 : 5, якщо рятувальників двоє -2 : 15;

- кожні 2 хвилини серцево-легеневу ре­анімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях;

- пра­вильність виконання закритого масажу серця - це наявність пульсових поштовхів, синхронно з  натискуванням на грудину, на сонних артеріях;

- масаж серця та штучну вентиляцію легень не­обхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри;

- необхідно при будь-якому стані потерпілого про­водити заходи для зігрівання тіла шляхом розтирання і масажу кінцівок;

- в тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважа­ючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з'являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються;