Обережно - кліщ!

Щоб прогулянка на природі не обернулася бідою, треба бути обачливим, адже саме у літню пору з'являються кліщі. Очікуючи на нас чи братів наших менших, сидять вони на листі дерев чи у траві. Особливо часто "зустрічають" нас обабіч доріг, біля берегів водойм. Голодні кліщі найактивніші з другої половини квітня до середини липня. Пізніше їхня кількість зменшується, а ті, які напилися крові, вже безпечні - більше разу за сезон не торкаються теплокровних. Найбільш агресивні з 8 до 11 та з 17 до 20 годин, а у пох­муру погоду - цілий день.

Кліщі є збудниками туляремії, хвороби Лайма, особливо енце­фаліту - при ньому уражається центральна нервова система. Всі ці хвороби виліковні - головне - правильна діагностика.

Паразити уловлюють набли­ження людини чи тварини на відстані до 15 метрів. Проникають під одяг, шукають тонку шкіру для присмоктування. Звичайно, ми не відчуваємо, коли кліщ про­кушує шкіру, тому що у секреті його слинних залоз є речовини, які діють як знеболюючі. Разом зі слиною у кров потрапляють і віруси, причому надходять вони протягом всього часу - до 6-8 днів і навіть більше. Значить, чим пізніше людина виявить зараже­ного кліща, тим більше вірусів потрапить у організм, що, у свою чергу, може вплинути на тяжкість захворювання.

Симптоми зараження :

- інкубаційний період при зараженні - 1-2 тижні ;

- утворення на місці укусу червоної плями;

- збільшення лімфатичних вузлів;

- поява високої температури;

- потьма­рення свідомості;

- марення і судоми;

- блювота;

- сильний головний біль;

- поява виспів на тілі.

- терміново звернутися до лікаря!

 

Засоби захисту:

 

- одяг повинен щільно приля­гати до тіла: сорочка з глухим комірцем і довгими рукавами, які закінчуються манжетами, заправ­лена у брюки, а брюки - у шкарпет­ки;

- обробляти одяг спеціальними захисними засобами - вони продаються у господарських магазинах та аптеках;

- через 2-3 години перебування у лісі і після виходу із нього обов'язково оглядати одяг і тіло, особливо ті місця, де кліщі при­смоктуються. (го­лова, шия, вуха, груди, згини рук, ніг;.

- перевіряти всі шви, складки в одязі, де можуть сховатися па­разити;

- ог­лядати тварин, якщо вони з вами, та букети лісових квітів та трав, якщо берете їх з собою.

 

Поради при виявленні кліща на шкірі :

 

- якомога швидше позбутися паразита, бо чим довше він буде пити кров, тим більша ймовірність зараження будь-якою хворобою;

- витягати кліща необхідно лише в тому випадку, якщо ви зможете обробити місце укусу (коло діаметром 1см. разом з кліщем) йодом або іншим антисептиком, щоб не було зараження;

- не можна роздавлювати «вам­піра», бо тоді віруси ( якщо вони в ньому є) потраплять в ранку і людина заразиться енцефалитом або бореліозом ;

- якщо у вас під рукою немає відповідних медичних препара­тів, то не варто самостійно видаляти кліща;

- якомога швидше звернутися до медичного закладу;

- мати антикліщеву аптечку (йод, вата, небагато соняшникової олії, каблучка, нитки, пінцет для брів).

 

Види видалення кліща

 

Обов’язково перед кожним способом видалення обробити місце укусу йодом, а на обличчя надіти маску, щоб захистити дихальні шляхи на випадок, якщо тільце лопне і в повітрі утвориться аерозоль зі збудниками хвороб, які переносять кліщі;

 

Перший спосіб видалення:

 

- накласти на кліща каблучку, щільно притиснувши його до шкіри;

- наповнити простір над паразитом соняшниковою олією - тоді павуку буде нічим дихати і він відпаде сам через 10 хвилин.

 

Другий спосіб видалення:

 

- взяти  міцну нитку та зробити з неї зашморг ;

- накинути його на кліща та стягнути якомога ближче до хоботка ;

- обережно двигати кінцями нитки вправо-вліво.;

- не допускати різких рухів - черевце павука може відірватися, залишивши в шкірі голівку, що спричинятиме дискомфорт;

- почекати: через 2—3 хвилини кліщ відпаде.

 

Третій спосіб видалення:

 

- взяти пінцет для брів та затиснути ними черевце кліща;

- крутити пінцетом проти годинникової стрілки;

- через хвилину вправ кліща буде видалено;

- у випадку,коли голівка павука все-таки відірвалася,місце присмоктування протерти ватою чи бинтом, змочених спиртом;

- видалити голівку стерильною голкою (загартовану над вогнем) так, як видаляють звичайну занозу.

(за матеріалами навчально-методичного посібника "ЩОБ КАНІКУЛИ ПРИНОСИЛИ РАДІСТЬ".

Автор - В.М.Черепаха)