Виховний захід "Шануй книгу"

ШАНУЙ КНИГУ!

 

Мета:    вчити дітей відвідувати бібліотеку, користуватися книгами, охайно з ними поводитися.

 

Хід заняття

 

Робота із загадками

Дуже я потрібна всім:

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

(Книга.)

Хто мовчить, а розуму вчить?

(Книга.)

Дерево — не дерево, а листки має.

(Книга.)

Дивишся — чистенька,

Погладиш — гладенька,

А читати станеш — спотикаєшся.

(Книга.)

Сама я нічого не знаю,

Та всіх розуму навчаю.

(Книга.)

 

Слово вчителя

На світі є багато різних книг: товстих і тонких; сумних і ве­селих; яскравих; маленьких і великих, але одна книга є началь­ником усіх книг — це «Буквар».

Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар,

Але одна — книжкам усім начальник,

І звуть її по-простому — Буквар.

Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю, по сторінках своїх.

І от привів нарешті — подивіться —

У мудрий світ чудесних скарбів — книг.

В. Бичко

 

Запитання до учнів

Де зберігаються книжки в нашій школі? (У бібліотеці.)

 

Слово вчителя

Бібліотека — 1. Установа, культосвітній заклад, де збираються і зберігаються книги, журнали, газети для громадського корис­тування.

2. Приміщення, кімната для зберігання книжок, книго-зібрання, книгосховище.

Бібліотека-читальня — це бібліотека, у приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети тощо.

Бібліотекар — працівник бібліотеки.

У нас у Харкові розташована одна з найбільших бібліотек кра­їни — державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. її було відкрито в 1886 році. У 1901 році на кошти, зібрані у населення, за проектом архітектора Бекетова споруджено будинок, у якому вона розміщена і зараз.

У кожному районі міста є своя районна бібліотека. У нас у школі є шкільна бібліотека і читальний зал.

Дитяча бібліотека — це справжнє Книжкове королівство, в якому живуть різні книги та їхні герої. Багатьох ви знаєте ще з дитячого садочка. Ви добре знайомі з Курочкою Рябою, Колоб­ком, паном Коцьким, Лисичкою та Журавлем, а також із Буратіно.

Якщо ви станете читачами дитячої бібліотеки, для вас відкри­ються двері в чудовий, чарівний, дивовижний світ Книжкового королівства.

Книги, книги на полицях,

Завше тихо поміж них,

Та яку ти не розгорнеш —

То й легенда поміж них.

То в одній синіє море,

В іншій криється тайга.

А ось в тій — Північний полюс,

Де морози і пурга.

Все, що серце і що розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книги — перли із перлин.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі,

Стільки книг на землі!

Є великі і малі,

Є легкі і важкі.

На полицях, в столі —

Наші друзі книжки.

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті —

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать —

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

С. Михалков

 

Вивчення правил поводження з книгою

• Книгу потрібно брати тільки чистими руками.

• Коли перегортаєш сторінку, не можна слинити пальці, бо від цього псується папір, а ще це негігієнічно.

• Для кращого збереження книги необхідно обгорнути її обкла­динкою.

• Щоб з книги не випали листочки, не перегинай її.

• Бережи книгу від води та сонячного проміння — вони шкодять, книзі.

• Гортай сторінки за верхній куточок.

• Не закладай сторінки ручками, олівцями, іншими предме­тами.

• Під час читання не загинай кутики аркушів, а користуйся закладкою.

• Не читай під час споживання їжі, не малюй у книзі, не під­креслюй слів.

• Люби і бережи книгу.

 

Слово вчителя

Треба добре пам'ятати правила користування. А що буває з книгами, якщо цих правил не дотримуватись? Я розповім прикру пригоду, яка сталася з однією нашою книгою. Це дуже сумна історія.

Книжка скаржилась Мар'яні:

— Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка.

Під хатинкою маля

І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі —

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що й не снилися тобі.

Люди кажуть: «Ой, чия ти?

Як тебе, тепер читати?

Скільки ми читали книг,

А не бачили таких».

М. Пригара

 

Читання статті

Пошана до книги

Здавна люди шанують книгу. Саме вона відкриває шлях до не­зліченних скарбів мудрості, набутих людством упродовж багатьох століть. Необхідно міцно дружити з книжками. Вони допомагають опанувати основи науки, вивчити історію України, пізнати навко­лишній світ. А найголовніше — глибоко перейнятися турботою про свій народ, його культуру.

З журналу

 

Пояснення прислів'їв про книгу

$ Книга — міст у світ знань.

$ Знання — сонце, книга — вікно.

$ В оселі без книги, як без вікон,— темно.

$ Книга вчить, як на світі жить.

$ Прочитав добру книгу — зустрівся з другом.

$ З глибини моря дістають перли, а з глибини книги — знання.

$  Читання — ось краще навчання.

$ Мовчить, а сто дурнів навчить.

 

Вивчення правил поведінки в бібліотеці

Підійшов Юрасик до Андрійка в читальному залі й каже го­лосно:

— Ходімо звідси, тут нічого робити. Тільки книжки, і все. Не цікаво.

Андрійко йому нічого не сказав. Лише приклав пальчик до вуст: мовляв, тихо. Як ви думаєте, чому? Як же треба поводитись у бібліотеці?

• У бібліотеці не можна голосно розмовляти, сміятися.

• Дотримуйся тиші.

• Поважай увагу оточуючих до книг.

• Якщо не зміг самостійно вибрати книгу, звернися до бібліо­текаря.

• У читальній залі працюй мовчки, не заважай іншим.

• Не стукай ніжками стільця.

• Не розмовляй з товаришами.

• Не смійся голосно.

• Сторінки книги перегортай тихенько.

• Обов'язково подякуй бібліотекарю за надані послуги.

 

Читання оповідання

— Піди до книгарні й купи собі дві книжечки. Там є гарні книжечки — про пташок і метеликів, про звірят і рибок...— ска­зала мама.

Пішла Настуся. А там книжок — ой, скільки ж там книжок! Стоїть Настуся перед полицею, в очах у неї сяє радість. Бо Настуся вже вміє читати. Дивиться вона на книжечки й читає: ця — про їжачка, ця — про котика. А ось ця — про горобчика, а ця — про ластівку. А он та — про ягнятко, а та — про сірого бичка.

Задумалась, занепокоїлась Настуся: «Що ж робити?! Грошей у неї тільки на дві книжечки, а книжечок он скільки! Купиш про їжачка, про котика, а горобчик, ластівка і ягнятко? Хіба ж можна без них додому йти?»

Боляче стало Настусі... Так боляче, що аж заплакала ді­вчинка.

За В. Сухомлинський

 

Запитання до учнів

Чому заплакала Настуся?

Чи любите ви читати?

 

Заключне слово вчителя

Вчіться, діти!

Мудра книжка

Скаже вам всього багато

З того, що колись другими

І посіяно, й пожато.

Я. Щоголів

Подобається